Толерантність як ознака сучасності
Толерантність (від лат. «tolerantia» – терпіння) – це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також – особливості поведінки та способу життя інших; повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження та способів виявів людської індивідуальності.
Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності.
Існує досить багато типологій толерантності, які класифікують за різними соціальними аспектами. Це і:
– статева толерантність – неупереджене ставлення до представників іншої статі, неприпустимість апріорного приписування людині недоліків іншої статі, відсутність ідей про перевагу однієї статі над іншою;
– вікова толерантність – неупередженість до апріорних «недоліків» людини, пов’язаних з її віком. Вікова толерантність цілком може поєднуватися із прийнятою у багатьох культурах повагою до осіб поважного віку.
– освітня толерантність; очевидно, що даний тип толерантності має відношення до побутової сфери і не пов’язаний з обговорюваним питанням, де рівень освіти суб’єктів права є вирішальним чинником;
– міжнаціональна толерантність – ставлення до представників різних націй, здатність не переносити недоліки і негативні дії окремих представників національності на інших людей, ставитися до будь-якої людини з позиції «презумпції національної невинності»;
– расова толерантність – відсутність упереджень до представників іншої раси;
– релігійна толерантність – терпиме ставлення до догматів різних конфесій, релігійності з боку віруючих і невіруючих, представників різних конфесіональних груп;
– географічна толерантність – неупередженість до жителів невеликих або провінційних міст, сіл і інших регіонів з боку столичних жителів і навпаки;
– міжкласова толерантність – терпиме ставлення до представників різних майнових шарів – багатих до бідних, бідних до багатих;
– фізіологічна толерантність – ставлення до хворих, осіб з інвалідністю, осіб із зовнішніми недоліками і т.д.;
– політична толерантність – ставлення до діяльності різних партій і об’єднань, висловлювань їх членів і т.д.;
– сексуально орієнтована толерантність – неупередженість стосовно осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією;
– маргінальна толерантність – ставлення до безхатьків, жебраків, осіб з наркоманією, алкоголізмом, ув’язнених і т.д;
– комунікативна толерантність – це терпимість до чужої точки зору, емоцій та слів інших людей, їх способу дій і інших аспектів, які виявляються у процесі комунікації та визначає нашу готовність прийняти партнерів по спілкуванню.